Готуйся серйоЗНО
до географії

За підручником "Географія: регіони та країни" 10 клас,

автори С. Кобернік, Р. Коваленко

Про що ви дізнаєтеся з курсу «Географія: регіони та країни»

    Як зрозуміло з назви курсу, в його основу покладено регіональний та країнознавчий принципи. Загальною метою курсу є формування єдиної географічної картини світу на прикладі вивчення населення та просторової організації економіки як у регіонах, так і в окремих країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів. Перед вами постануть:

• Європа, яка зробила величезний внесок у розвиток світової цивілізації;
• Азія та Америка, які вражають своїми контрастами: існуючими водночас успіхами та проблемами економічного розвитку;
• далека, неповторна й самобутня Океанія;
• Африка з її найбіднішими в світі країнами, в яких проблеми все більше загострюються. 

    Ви також ознайомитеся з окремими країнами з різних регіонів світу:

• США та Японією – лідерами світової економіки за багатьма показниками;
• Великою Британією, Францією, Німеччиною та Італією, які становлять основу європейської економічної системи;
• переселенськими країнами Канадою та Австралією, що за порівняно короткий час досягли високих економічних показників;
• Китаєм, Індією та Бразилією, відомими значним економічним зростанням в останні десятиліття;
• екзотичними країнами африканського регіону – Єгиптом та ПАР;
• деякими сусідніми країнами України та їх економічним та політичним упливом на нашу державу – Польщею, Білоруссю, Росією.

  Таким чином, курс «Географія: регіони і країни» надасть уявлення про особливості населення й просторової організації економіки в регіонах світу та деяких країнах, сформує вміння орієнтуватися в світових та регіональних соціально-­економічних, суспільно-­політичних та екологічних процесах.

Регіони світу за класифікацією ООН

     З попередніх років вивчення географії вам уже відомий поділ світу на материки (континенти), що  має фізико-­географічне підґрунтя, та частини світу, в основу виокремлення яких покладено історичний чинник. Окрім того, в географічній науці існує поняття «регіон світу».

     Регіон світу (лат. regio – область) – група країн і територій, що мають спільне географічне положення й вирізняються спільними рисами: природними, історичними, геополітичними, економічними, соціальними, культурними, етнічними, демографічними, туристично-рекреаційними та ін. 

    Статистичний відділ ООН задля здійснення статистичного аналізу процесів та явищ, що відбуваються в сучасному світі, розробив систему, за якою поділив материки на великі регіони світу (макрорегіони), які, в свою чергу, поділяються на менші субрегіони. Зазначимо, що віднесення країни чи території до того чи іншого регіону не залежить від жодних політичних, економічних або інших чинників.

  Так виникла геосхема ООН, за якою світ поділений на 5 великих регіонів (макрорегіонів):   Європа, Азія, Океанія, Америка та Африка.

   Кожен з них поділений на субрегіони. Межі регіонів і субрегіонів не завжди збігаються з межами частин світу та материків. Так, регіон Європа за класифікацією ООН поширюється на Північну Азію, яка становить азійську частину Росії. Відповідно площа регіону Азія є меншою, ніж частин світу, що має таку саму назву. Субрегіон Північна Америка, який є частиною регіону Америка, тягнеться від Гренландії на півночі до державного кордону США та Мексики на півдні. Територія ж материка Північна Америка простягається далі на південь до Панамського каналу. 

Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу

    Внаслідок інтеграційних процесів у регіонах та країнах відбувається процес глобалізації, який перетворює сучасний світ на єдину систему. Нині глобалізація стала основним, визначальним явищем сучасності. У наш час життя більшості людей визначається процесами, що відбуваються поза межами країни їхнього проживання. У світовому масштабі глобалізація виражається в зростаючих взаємозв’язках і взаємозалежності населення Землі в різних сферах діяльності. Цей процес об’єднує економіку, політику, культуру, інформаційну сферу, технології та управління.

   Але саме у сфері економіки глобалізація на сучасному етапі виявляється найвиразніше і найповніше. Глобальний ринок спричинив чітку спеціалізацію країн у масштабах всієї планети. Фактично виникла «світова фабрика», пов’язана товарними потоками та глобальними інформаційними системами. Керування нею взяли на себе високорозвинуті держави. Багато їх виробництв вивезено до країн, що розвиваються, де є природні та дешеві трудові ресурси. В результаті виявилось, що жодна національна економіка не може існувати ізольовано, оскільки при цьому переривається ланцюжок економічних зв’язків.

    Глобалізація – процес неоднозначний. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. Вона полягає, з одного боку, у посиленні взаємозалежності світу, розширенні економічних, політичних, культурних зв’язків, інформаційному обміні між усіма країнами. З іншого боку, глобалізація призводить до зростання впливу на весь світ окремих країн, нав’язування ними своїх систем цінностей, економічних і правових відносин. Водночас така глобальна система є дуже нестійкою. Будь-­який збій може спричиняти глобальні потрясіння. Так криза в одному регіоні може охопити весь світ. Це продемонструвала глобальна економічна криза 2009 р. Глобалізація крім того, становить загрозу й для населення розвинутих країн. Оскільки корпорації переносять виробництво до країн з дешевою робочою силою, то наростає рівень безробіття. Проявом глобалізації також є загострення глобальних проблем людства, які поставили суспільство на межу виживання.

Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства в сучасному світі

     Комплексним вивченням регіонів і країн займається наука «країнознавство», яка є складником економічної і соціальної географії світу. 

      Країнознавство – синтетична наука про політичну, соціальну, економічну та культурологічну сфери існування окремих регіонів, країн та світу в цілому. 

      Роль країнознавства в суспільстві визначається, передусім, його пізнавальним та світоглядним значенням. Пізнавальна роль країнознавства полягає в накопиченні та зберіганні всебічних знань про географічну своєрідність окремих країн та регіонів, створенні їх «візитівок», а також формуванні географічної картини світу. Ці знання використовують у керуванні соціально­економічним розвитком територій, для обґрунтування регіональної політики, регіональних цільових програм тощо. Нині створено мережу автоматизованих геоінформаційних систем (ГІС) як комплексу різноманітних, але взаємопов’язаних джерел інформації про природні, економічні, соціальні, політичні та культурологічні явища і процеси в регіонах світу та країнах. 

   Зростає конструктивна роль країнознавства в пошуках раціонального устрою країн: створюються схеми територіальних структур і мереж, виробляються принципи територіальної організації продуктивних сил, розробляються напрями оптимізації середовища проживання людини. Країнознавство відіграє важливу роль у сфері зовнішніх економічних і політичних зв’язків, сприяючи підвищенню рівня їх ефективності шляхом формування географічної культури влади, підприємців, дипломатів. Це вкрай важливо у зв’язку з інтеграцією регіонів і країн у єдину систему світового господарства в процесі глобалізації. Рекреаційне країнознавство сприяє розвитку внутрішнього та міжнародного туризму на основі наукового обґрунтування туристично-­рекреаційного освоєння територій, створення повноцінних путівників, оптимізації туристичних маршрутів.